Загальноукраїнський конкурс «Рушай у віртуальну магістраль нескінченних можливостей твого майбутнього бізнесу!»

Польська фундація комунікації (Варшава, Польща) та Агенція Європейських Інновацій (Львів, Україна) запрошують студентів та випускників українських ВНЗ взяти участь у конкурсі "Рушай у віртуальну магістраль нескінченних можливостей твого майбутнього бізнесу!", що співфінансується та виконується в рамках програми "Допомога Польщі для розвитку 2014".

Конкурс спрямований на сприяння  розвитку підприємництва та інновацій, розвиток малого та середнього бізнесу  в Україні.

Цільова група: студенти денної форми навчання та випускники українських ВНЗ.

Ми звертаємось до всіх осіб та організацій, які мають контакти у молодіжному та студентському середовищі з проханням поширити інформацію про даний конкурс. Цим Ви сприятимете створенню нових можливостей для реалізації творчого потенціалу нашої молоді.
Ми з радістю розглянемо пропозиції про співпрацю від представників венчурних компаній, ІТ фірм та асоціацій, організацій підтримки розвитку інфраструктури інноваційного бізнесу в Україні, а також від інших організацій, які підтримують молодь.

Цілі конкурсу:
• підвищення знань та навичок про нові технології серед  українських студентів - потенційних підприємців
• просування нових можливостей фінансування для майбутніх українських підприємців
• розвиток людського капіталу та бізнес-навичок в Україні

Конкурс охоплює такі теми:
• інновації в цифровій економіці
• нові технології у сфері ІКТ
• електронний  бізнес, електронна комерція, електронні послуги

Критерії відбору учасників конкурсу:
• Статус  студента денної форми навчання ВНЗ, або випускника 2013/2014 року
• Наявність інноваційної бізнес-ідеі в області цифрової економіки, нових технологій у сфері ІКТ, електронного бізнесу , електронної комерції , електронних послуг
• Знання англійської мови (принаймні середнього рівня)
• Лідерські та комунікативні навички.

Учасники конкурсу візьмуть участь у двох раундах тренінгів в Києві та Львові, під час яких вони отримають знання та навички з нових технологій в сфері ІКТ, електронного бізнесу та інновацій в сфері цифрової економіки, під керівництвом провідних польських та українських експертів.  Учасники конкурсу також візьмуть участь в відеоконференціях з польськими експертами,  з питань створення та  удосконалення свого бізнес плану. Вісім найкращих учасників представлять свої бізнес -плани на заключній конференції  в Києві  і матимуть можливість поділитися своїми бізнес-ідеями з потенційними інвесторами.
Організатори нададуть фінансові нагороди 3 переможцям конкурсу в еквіваленті 1000 доларів з врахуванням податків.
Всі учасники конкурсу отримають сертифікати участі в конкурсі.

Зацікавлені студенти повинні надіслати свою анкету-заявку для участі в конкурсі не пізніше 25 травня, 2014 року.

Всі деталі  та умови  участі у конкурсі,  а також аплікаційну форму-заявку конкурсу можна знайти на веб сторінці: http://www.virtualhighwayua.org/
Також Ви можете  надіслати свої запитання на електронну адресу конкурсу: ebusiness@fundacjakomunikacji.pl .
Організатори відкриті до дискусії, запитань та обговорення всіх етапів проведення конкурсу на спеціальній сторінці у Facebook за посиланням https://www.facebook.com/virtualhighwayua

Аплікаційна форма та інші матеріали, в т.ч. додаткові пояснення розміщено також за посиланням:
https://www.dropbox.com/sh/q7tbdwpoc9qq479/AHSJc7opyq

Проект виконується в рамках програми "Допомога Польщі для розвитку 2014"

Безкоштовна онлайн-конференція про інтернет-бізнес в Україні - «e-Biz» (7-13 квітня 2014 року)

Тиждень безкоштовних знань про інтернет-бізнес в Україні – e-Biz 
e-commerce, соцмедіа, блогосфера, маркетинг, фріланс, SEO та інще…

Зареєструватися

IT - єдина індустрія в Україні, що насправді розвивається.

Не секрет, що більшість людей у нашій країні мають бажання напряму або опосередковано мати відношення до цієї галузі. І мова не йде лише про гроші. 
Робота та надання послуг дистанційно дає можливість розвиватися у професійному плані і заробляти на хліб, незалежно від місця свого перебування.

Але ось найкраща новина: в інтернеті є місце для всіх: маркетологів, програмістів, дизайнерів, менеджерів, асистентів, журналістів, філологів і решти людей з яскравими ідеями і бажанням себе реалізувати.

Мета e-Biz - показати можливості в інтернеті абсолютно для кожного...

Деталі онлайн конференцї e-biz

Формат?                           

Для участі не треба нікуди їхати. Місцем зустрічей будуть онлайн-кімнати, а доповіді проводитимуться у форматі вебінарів. Тож Вам потрібен лише доступ до інтернету.

Коли?

7-13 квітня 2014 року. Прямі інтерактивні онлайн включення відбуватимуться з 20 до 22 год.

Для кого?

Всі презентації і доповіді будуть корисними як початківцям або тим, хто лише шукає способів заробітку в мережі, так і особам чи організаціям, котрі вже мають основний вид діяльності, але бажають покращити його за допомогою численних інструментів, доступних в інтернеті.

Скільки це коштуватиме?

Зазвичай участь у подібних подіях вживу вартує кілька сотень або тисяч гривень. Тим не менше, завдяки низькій собівартості організації (ніякої оренди, печива, водички, витрат на транспорт etc.) участь у e-biz абсолютно безкоштовна :-)

Не виходить взяти участь у конференції онлайн?

Не біда! Кожен зареєстрований учасник гарантовано отримає записи і додаткові матеріали всіх виступів.

Зареєструватися

Професійне стажування та навчання в Польщі, детальніше про стипендію ім.Л.Кіркланда!»

Вебінар на тему:

«Професійне стажування та навчання в Польщі, 

або чи варто мені подати документи на стипендію ім.Л.Кіркланда?»

Коли:  30 січня 2014 року, з 20.00 – 21.00.

Де: в Інтернеті (он-лайн трансляція).

Умови участі: Безкоштовно, всі зареєстровані учасники отримають аудіозапис  та презентацію вебінару.

Зареєструватися для участі: Заповніть реєстраційну форму: http://goo.gl/XR4SPR

Для кого даний вебінар:

Якщо Ви:

- маєте повну вищу освіту (магістр або спеціаліст);

- віком до 35 років;

- громадянин (-ка) України;

- експерт; політик; працівник державних органів влади; підприємець; менеджер; представник ГО; діяч культури та мистецтва; викладач, науковець чи журналіст,

ТА хочете вивчити європейський досвід у своїй галузі, пройшовши 9-ти місячне стажування в Польщі, найкращий варіант подати свої документи на стипендію імені Л.Кіркланда.

Прослухавши Вебінар Ви дізнаєтеся:

- Що таке стипендійна програма ім.Л.Кіркланда?;

- Чи варто Вам подавати документи на програму ім.Л.Кіркланда?;

- Які документи потрібно готувати для подачі на стипендію?;

- Як правильно заповнити аплікаційну форму?;

- Що питають на співбесіді!

Зареєструватися для участі: Заповніть реєстраційну форму: http://goo.gl/XR4SPR

 

Вебінар проводить
Іван Кульчицький
Стипендіат програми ім.Л.Кіркланда 2005-2006.
Керівник проектів «Агенції європейських інновацій».

Прес-конференція "Львів: дружній до сімей?"

На початку вересня 2013 року в Україні стартував всеукраїнський етап громадської кампанії “Зробимо українські міста дружніми до сімей!”. Ініційований в травні цього року громадською організацією Демократичний Альянс Жінок, проект у Львові реалізовуватиметься спільно з громадською організацією «Агенція Європейських Інновацій» та родинним центром “Ляля До…Ляля По…”. Метою кампанії є популяризація ідеї дружнього до сімей міста та стимулювання державних і приватних закладів до забезпечення відповідної інфраструктури. В рамках кампанії “Зробимо українські міста дружніми до сімей!” передбачено наповнення відкритого он-лайн ресурсу – Карти дружніх до сімей закладів, де будуть відмічені громадські місця трьох рівнів: дружні до немовлят, дружні до дітей, та дружні до сімей. З метою стимулювання державних та приватних закладів до забезпечення дружньої до сімей інфраструктури планується подання запитів на інформацію, а також звернень щодо забезпечення цією інфраструктурою громадських місць. Найдружніші до сімей заклади, визначені в результаті моніторингу, будуть позначені наліпкою “Заклад, дружній до сімей”. Дізнатись більше про кампанію у Львові можна буде в понеділок, 16 вересня об 11.00, на прес-конференції, що відбудеться в рамках Тижня Європейської Мобільності приміщенні ресторану Celentano що на розі вул. Галицької та Площі Ринок, 22 (цокольне приміщення) відбудеться прес-конференція, учасники якої зроблять спробу дати відповідь: Львів туристичний, та чи дружній до сімей? Учасники і учасниці конференції: Наталя Король – громадська організація “Демократичний Альянс Жінок”, м. Київ. Ганна Заремба – громадська організація “Демократичний Альянс Жінок”, м. Львів Наталя Костюк - громадська організація «Агенція Європейських Інновацій», м. Львів Ірина Ферко - Родинний центр “Ляля До…Ляля По…”, м. Львів Представник соціально відповідального бізнесу, м. Львів На прес-конференції буде презентовано коротке відео, яке покаже наскільки інфраструктура міста Львова є зручною для батьків з дитячими візочками. Більше інформації про проект Ви зможете знайти за посиланням: http://women-da.org/2013/09/ukrajinski-materi-ta-batky-objednalysya-i-planuyut-zrobyty-svoji-mista-bilsh-druzhnimy-do-simej-z-ditmy/

УКРАЇНСЬКІ МАТЕРІ ТА БАТЬКИ ОБ’ЄДНАЛИСЯ, ЩОБ ЗРОБИТИ СВОЇ МІСТА БІЛЬШ ДРУЖНІМИ ДО СІМЕЙ З ДІТЬМИ

Символічно, 1 вересня 2013 року в країні стартував всеукраїнський етап громадської кампанії “Зробимо українські міста дружніми до сімей!”. Ініційована кампанія в травні цього року громадською організацією Демократичний Альянс Жінок.

Представники та представниці 12 міст з кількох громадських організації, ВНЗ і видань збиралися в Києві для обміну досвідом, ідеями та спланували хід реалізації кампанії.

Метою кампанії є:

• популяризація ідеї дружнього до сімей міста;
• стимулювання державних і приватних закладів до забезпечення відповідної інфраструктури.

Найрозвиненіші країни світу вже давно потурбувались про те, щоб молоді матері та батьки почувались комфортно з дітьми різного віку в своїх містах. Пандуси, повивальні столики, дитячі кімнати в громадських місцях – запорука мобільності, а, значить, і можливостей як для дітей, так і для їх батьків. Тепер курс на подібні інновації бере і українське суспільство.

“Ми в Демократичному Альянсі Жінок впевнені, що дружня до сімей інфраструктура має стати обов’язковою нормою для сучасних українських міст! З цією метою ми розпочали кампанію “Зробимо українські міста дружніми до сімей!” і будемо докладати зусиль до того, щоб вона ставала масовою та торкнулася кожного міста України”, – заявила голова організації Демократичний Альянс Жінок Наталя КОРОЛЬ.

В рамках кампанії “Зробимо українські міста дружніми до сімей!” передбачено

1. Наповнення відкритого он-лайн ресурсу – Карти дружніх до сімей закладів, де будуть відмічені громадські місця трьох рівнів:
   • Дружні до немовлят: містять пандуси для візочків, повивальні столики, кімнати для догляду за дітьми та інше.
   • Дружні до дітей: містять дитячі кімнати на підприємствах, в державних та приватних установах, стільці для дітей та дитяче меню в ресторанах і кафе, дитячі майданчики, як зовнішні, так і в приміщенні тощо.
   • Дружні до сімей: заклади, що містять усе необхідне для перебування з дітьми різного віку.
2. Популяризація дружної до сімей інфраструктури серед родин, які мають або планують мати дітей.
3. Подання запитів на інформацію щодо наявності дружньої до сімей інфраструктури, а також звернень щодо забезпечення цією інфраструктурою державних громадських закладів.
4. Стимулювання приватних закладів ставати дружніми до сімей через позначення найкращих знаком “Заклад, дружній до сімей”.

По завершенні моніторингу дружніх до сімей громадських місць планується провести презентацію наповненої карти та плану дій щодо впровадження дружньої до сімей інфраструктури в українських містах.

Довідково:

Демократичний Альянс Жінок – громадська організація, місією якої є забезпечення рівних можливостей для розвитку і реалізації особи незалежно від статі. Кампанія “Зробимо українські міста дружніми до сімей!”, ініційована Демократичним Альянсом Жінок, стартувала 19 травня 2013 року Сімейним Фестом в Києві, приуроченим до Міжнародного Тижня Подружжя.

Партнери проекту:

Громадська організація «Прогресивні Жінки», м. Вінниця

Громадська організація «Територія мам», м. Вінниця

Житомирська обласна молодіжна громадська організація «Паритет», м. Житомир

Ініціатива «Декрет у великому місті», м. Київ

Громадська організація «Агенція Європейських Інновацій», м. Львів

Родинний центр “Ляля До…Ляля По…”, м. Львів

Громадська організація «Інститут підтримки громадських ініціатив», м. Переяслав-Хмельницький

Сімейний клуб «Пузата мама», м. Рівне

Портал «Чарівне», м. Рівне

Громадська організація «Жіночі альтернативи», м. Севастополь

Гендерний ресурсний центр при Севастопольському національному технічному університеті, м. Севастополь

Ознайомча зустріч координаторів кампанії в Києві 01 вересня 2013 року

Сумський Державний Університет, м. Суми

Тернопільський осередок ВГО «Мама-86», м. Тернопіль

Громадська організація «Соціальний Всесвіт», м. Харків

Асоціація багатодітних сімей м. Харкова «АММА»

Гендерний центр Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.


Джерело:
http://women-da.org/2013/09/ukrajinski-materi-ta-batky-objednalysya-i-planuyut-zrobyty-svoji-mista-bilsh-druzhnimy-do-simej-z-ditmy/

Зустріч переможниць Програми "Перший крок до успіху-2012"

У комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВР нагороджуватимуть молодих активісток з усієї України

У майбутньому відбудеться фінасування найцікавіших соціальних проектів дівчат-переможниць програми “Перший крок до успіху - 2012” і їх реалізація у різних куточках держави.

Переможниці Програми "Перший крок до успіху-2011"

У четвер, 31 травня, о 13.30 у комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування» Верховної Ради (Садова, 3а, каб. 416) відбудеться круглий стіл та урочисте нагородження переможниць конкурсу “Перший крок до успіху — 2012”. На заході будуть присутні представники проекту Програми сприяння парламенту України.

Цього року оргкомітет програми відібрав 30 дівчат з різних регіонів України, які для конкурсу підготували соціальні проекти. У подальшому будуть визначені найкращі, які отримають фінансування й будуть втілені у регіонах.

Комісія відібрала цікаві ідеї місцевого розвитку. До прикладу, «Проект для громади міста Маріуполь: "А що ти знаєш про рак?"»; «Створення на місцевому рівні соціальної мережі для дітей з проблемами здоров’я, де вони зможуть спілкуватись між собою, не виходячи з дому»; «Організація в Києві Школи для студентів, яка б відбувалася раз на півроку і ті дівчатка, які пройшли її, мали змогу відвідувати разом якісь заходи, створювати і втілювати проекти, обмінюватись цікавими книжками, фільмами, вести дискусії, робити презентації, розвиватися далі разом», «Підвищення рівня поінформованості дівчат про наслідки ранніх статевих стосунків, методи контрацепції, сформування навичок безпечної поведінки з особами протилежної статі шляхом започаткування "Школи майбутніх жінок" та проведення систематичних занять і консультацій з дівчатами»; «Комплекс заходів з метою боротьби з гендерною нерівністю на ринку праці», — про такі та інші проекти стане відомо у рамках зустрічі дівчат-лідерів.

Переможниці цьогорічного конкурсу проведуть 2 дні у Києві зі змістовною програмою. Окрім нагородження, активістки матимуть екскурсію Верховною Радою, відвідають майстер-класи з тайм-менеджменту та журналістики, тренінги з лідерства, презентуватимуть свої проекти, оргкомітет також забезпечую культурну програму.  

Переможниці Програми "Перший крок до успіху-2011"

Довідка: Програма «Перший крок до успіху» збирає в столиці активних, цілеспрямованих дівчат 17—22 років, які стають переможницями конкурсу. Вона спрямована на те, щоб залучити активну жіночу молодь з сільської місцевості та віддалених від столиці регіонів до доброчинної та громадської діяльності. За традицією у Києві дівчата зустрічалися з успішними та відомими жінками України та закордону, які досягнули успіху в своїй сфері і відомі благочинною або громадською діяльністю. Цього року серед запрошених будуть переможниці попередніх років, які продовжили співпрацю з оргкомітетом, допомагаючи в організації цьогорічної зустрічі.

Підтримують захід та надають свою продукцію і матеріали: компанія «Кока-Кола Україна», Центр сучасного мистецтва «PinchukArtCentrе», Програма Сприяння парламенту України Університету Індіани, благодійний фонд «Приятелі дітей», компанія «AVON».

До складу оргкомітету «Перший крок до успіху» входять Український жіночий фонд, Український освітній центр реформ, продакшн студія «Сполучені світи», Фонд «Здоров’я жінки і планування сім’ї», фонд «Приятелі дітей».

Контакти:

Український Жіночий Фонд,

04050, м. Київ, вул. Артема 79, оф.38

044 568 53 89

http://firststep.uwf.kiev.ua

e-mail: uwf@uwf.kiev.ua

P.S. Раді запросити шановних представників ЗМІ на урочисте нагородження та на інші заходи. Просимо акредитуватися до 19.00, 28 травня, аби ми внесли Вас до списку запрошених (!). Раді допомогти з будь-яких питань: uzffirststep@gmail.com, 099 286 04 73 (Евеліна), FB: Evelina Gurnitska.

ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ РОЛІ В СУЧАСНІЙ СІМ'Ї

     Життя в суспільстві підкорено певним стереотипам, що історично склалися і закріпилися в нашій свідомості. Власне соціальними стереотипами називають схематичний, стандартизований образ або уявлення про соціальне явище чи об'єкт, як правило емоційно забарвленому чи таким, що володіє великою стійкістю. Виражає традиційне відношення людини до якогось явища, що склалося під впливом соціальних умов і певного досвіду. Стереотип - це синонім упереджених уявлень, хибних образів. Тобто, у широкому сенсі стереотип - це традиційний, звичний канон думки, сприйняття й поводження. Стереотип допомагає людині орієнтуватися в тих обставинах, які не вимагають від неї серйозних роздумів або індивідуальних рішень. Але стереотипи як підсвідомі стандарти поводження відіграють негативну роль у ситуаціах, де потрібна повна інформація й об'єктивна оцінка; іноді стереотипи, як певні застиглі конструкти, сприяють винекненню й закріпленню упереджень, ворожості до нового.
   
  Тут слід зазначити про гендерні стереотипи, що визначають напрямок стереотипного мислення в суспільстві та в сім'ї. Оскільки сім'я є невідємною його одиницею, то ж певні соціальні стереотипи (куди входять і гендерні) проектуються і на сімейні відносини.
     Отже, механізмом, що забезпечує закріплення й трансляцію з покоління в покоління гендерних ролей, є гендерні стереотипи. Під соціальними стереотипами розуміються спрощені, схематизовані образи соціальних об'єктів і подій, що мають значну стійкість. У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поводження й риси характеру, що відповідать поняттям "чоловіче" і "жіноче". Психологи установили, що не існує "чисто" чоловічої і "чисто" жіночої особистості. Усім: чоловікам і жінкам - різною мірою властиві активність і пасивність, самостійність і залежність. Будь-яка особистість являє собою поєднання всіляких рис характеру. гендерні стереотипи - внутрішні установки щодо місця, ролі, значення чоловіка та жінки в суспільстві, сім'ї. Стереотипи - є найбільш складною умовою в створенні принципіально нових відносин у соціумі і переході до якісно нової демократичної держави.
   Негативний вплив патріархальної системи гендерних ролей позначається на трьох рівнях: індивідуальному, міжособистісному і соціальному.
   
 На індивідуальному рівні у жінок, так і у чоловіків виконання патріархальної гендерної ролі, що суперечить власним прагненням і бажанням особистості, відбивається на психічному й фізичному здоров'ї, на загальній задоволеності життям, роботою, родиною. гендерна роль, що нав'язується патріархальними стереотипами чоловікові, надзвичайно важка. Бути "переможцем" завжди і в усьому, - небезпечно для здоров'я, зокрема, збільшує ризик виникнення серцевих захворювань.
   На рівні міжособистісних відносин роль, що нав'язується чоловікові, роль сильного, стриманого у своїх емоціях, призводить до того, що він, як правило не може знайти взаєморозуміння з навколишніми і виглядає черствою людиною, а іноді, зрештою, таким і стає.
   Нерівність жінки у родині (у тому разі, коли вона побудована на владі чоловіка й підпорядкованості чоловіка) спричиняє те, що заміжні жінки страждають значно більшим числом фізичних і психічних хвороб, ніж самотні жінки. Цей феномен виявляється й у такому явищі, як самогубство. Число самогубств вище серед заміжніх жінок і самотніх чоловіків, ніж серед самотніх жінок і одружених чоловіків.
   
На соціальному рівні гендерні стереотипи, що зберігаться і відповідають минулим умовам життя, заважають ефективному включенню жінок у сферу виробництва, у науку, в економічне й політичне управління суспільством. У нашій культурі, так само, як і в західній, успіх і компетентність чітко заохочуються тільки щодо чоловіків. Для жінки успіх має неоднозначні наслідки. Нерідко, жінка, що досягла успіху, "карається оточенням"; замість визнання її заслуг вона одержує реакцію роздратування й заздрості з боку своїх колег і друзів. Стереотипи масової свідомості є складним бар'єром в становленні гендерної рівності в нашому суспільстві. А тому, виникає проблема гендерної нерівності, як насамперд, проблема нашого мислення, тому основним завданням є швидке формування нового бачення гендерних проблем.
   На сьогодні в нашому суспільстві відбуваються процеси демократизації і гуманізації, що сприяють створенню рівних можливостей для реалізації особистості незалежно від соціального положення, національності, віку, статі. Справжня гуманізація передбачає подолання стереотипів, що століттями існували в свідомості і установлення гендерної рівності у всіх сферах суспільного життя.
   
Поряд з необхідністю законодавчого забезпечення рівних прав жінок та чоловіків не менш важливим є усвідомлення цієї проблеми якнайширшими колами населення. Громадська думка та стереотипи пересічних громадян щодо ролі жінок і чоловіків у суспільстві певною мірою відбивають зміни в поглядах, зумовлені новими соціальний реаліями, нестабільністю соціальних інституцій, появою нових соціальних структур. На сучасному етапі розвитку українського суспільства спостергається повільна зміна гендерних стереотипів. Проте цей процес неоднозначний. Усі ініціативи, спрямовані на утвердження гендерної рівності і рівноправності, наштовхуються на успадковані від минулого перешкоди. Це, зокрема старі традиції, що пропагуються через старі гасла, скептичне ставлення до гендерної рівності, виділення пріоритетів для окремих груп населення, а також викривлена чи поверхова інформація про становище жінки в суспільстві, її дискримінацію. Можна стверджувати, що нерівність жінок та чоловіків насамперед закладена та існує на рівні буденної свідомості, у повсякденному житті. Найяскравіше гендерну нерівність відбивають погляди на професійну кар'єру жінки. Більше половини чоловіків, взагалі вважають, що успіх у професійній діяльності для жінки є неважливим. Водночас так вважає близько 40% жінок.
   
Ситуація в суспільстві мало сприяє необхідній зміні традиційних уявлень та подоланню стереотипів, що існують у свідомості, особливо стосовно гендерних ролей. Однак соціальий прогрес об'єктивно потребує змін у ставленні суспільства до гендерних проблем. Особливо гострою є проблема подолання дискримінації прав жінок у різних сферах життя і в сім'ї зокрема. Головна сфера діяльності жінки в сім'ї - домашня праця. Особливістю домашнього господарства є збереження старих традицій (а отже і передавання стереотипів), які сприяють підтриманню думки проте, що бува чи не головне призначення жінки. Сім'я була й залишається головною і першою чарункою, мікросоціумом суспільства, де відбувається прищеплення та вкорінення норм, звичаїв, традицій, притаманним певному суспільству.
   Дуже часто домашнє господарство організовано нераціонально, і це супроводжуєься негативними наслідками для жінок: відсутністю умов та часу для підвищення своєї кваліфікації, культурного рівня, рівня освіти. Окрім того, багато жінок, отримавши спеціальну освіту чи маючу спеціальність, вимушені займатися домашнім господарством, самоліквідуючись від суспільного виробництва і активного суспільного життя. В наш час розподіл домашніх обов’язків на гендерній основі є симптомом, що свідчить про гендерну нерівність. Традиційний розподіл роботи по господарству може також сприяти підтриманню низького статусу жінки. Виростаючи в такій сім'ї, в дитини з'являються гендерні стереотипи, що сприяють їх закріпленню як соціальних норм.
 

  Стереотипи, що історично склалися, значною мірою виправдовують гендерну нерівність та дискримінацію. Доказом цьому є традиційне уявлення про те, що чоловіки повсякчас мають заробляти гроші на робочому місці, а їхні дружини - передусім забезпечити всю домашню роботу та догляд за членами сім'ї, така думка більше притаманна чоловікам (майже кожному другому), але й серед жінок майже третина вважає, що чоловіки повинні мати переважне право при працевлаштуванні.
   Сучасне життя породило більш гнучкий розподіл функцій в сім'ї, виходячи з вподобань та інтересів чоловіка та жінки. В концепції функціоналізму сім'ї, яка була розроблена американськими соціологами в 50-60-х роках 20-го століття, роль жінки в сім'ї трактувалася як здатність до дітонародження та виховання дітей. Чоловік виконує інструментальну роль, зв'язуючи сім'ю з зовнішнім світом і забезпечуючи її матеріально; дружина бере на себе експресивну роль, регулюючи взаємовідносини всередині сім'ї шляхом емоційної та психологічної підтримки. Безумовно певна раціональність в цій теорії є, але вона застаріла. Так, наприклад, сучасне розуміння ролі батька в сім'ї вже передбачає надання та забезпечення психологічної та емоційної підтримки дітям; батьки в наш час вже не соромляться бути лагідними та ніжними, проявляти почуття, а іноді і повністю беруть на себе турботу та піклування про малят, оформляючи декретну відпустку за доглядом за дитиною.
 


  В 70-ті роки 20-го століття набуває розвитку теорія конфлікту в сім'ї, Суть її в тому, що ті члени сім'ї, хто в більшій мірі володіє матеріальними засобами, той і відповідно володіє більшою владою. Навіть, любов має більший вплив на розподіл влади в сім'ї (той, хто любить сильніше має меншу владу, бо перебуває в більшій залежності). Подружжя, що в однаковій мірі любить одне одного мають відповідно однакову владу. Але оскільки традиційно прийнято, що саме жінка повинна проявляти більшу турботу та ласку, тобто в більшій мірі проявляла любов, вважається, що шлюб можна розглядати як своєрідний обмін - дружина віддає любов в обмін на доступ до соціально-економічних благ, яких більше в чоловіка. Ця концепція ідеально підходить для ситуації, коли дружина не працює і знаходиться на утриманні у чоловіка, який, дійсно, в обмін на любов утримує дружину і забезпечує її певний соціальний статус. В сучасній ситуації, коли жінка заробляє стільки, скільки й чоловік, а іноді і більше, ця концепція не може в повній мірі висвітлити сімейні стосунки та показати положення жінки в сім'ї. Більш сучасний варіант цієї теорії стосовно сім'ї висунув Тартан (1981г.). Сутність сім'ї заключається в усвідомленні того факту, що сім'я -це місце боротьби, де економічні інтереси кожного вступають в протиріччя з інтересами інших членів сім'ї. Більш тяжкі обов'язки жінок по господарству є формою експлуатації, що склалася всередині капіталістичної патріархальної системи.
   
Деякі дослідники вказують на існування таких ролей як:
   1. Традиційні ролі передбачають з боку дружини народження і виховання дітей, створення домашнього затишку і ведення домашнього господарства, терпимість до обмеження сфери діяльності. З боку чоловіка вимагається прийняття основних рішень, підтримка сімейної влади і контроль, економічна безпека та захист сім'ї, емоційна вдячність дружині за пристосування до залежності.
   2. Товаристські ролі потребують від подружжя забезпечення моральної підтримки та сексуального задоволення, жвавого і цікавого спілкування один з одним і оточуючими.
   3. Ролі партнерів потребують від дружини і від чоловіка внеску в сім'ю згідно з розміром заробітку, спільної відповідальності за дітей, участі у веденні домашнього господарства, розподілу прав та відповідальності.
   Останні роки засобами масової інформації тиражуються три образи жінки, пов'язані з її біологічною природою. Перший тісно пов'язаний з жіночою сексуальністю. Це образ жінки-красуні, сексуально привабливої молодої істоти, що не має волі, розуму, стремління, хіба що любовних почуттів до чоловіка, який і є смислом її життя.
   Другий - образ жінки - господарки, "берегині", матері. Використовуючи його, маніпулюючи ним в реальному житті, зручно в першу чергу звільняти жінок та відмовляти їм в кар'єрному рості. Характерним є те, що обидва ці стереотипних образа жінки пропагують образ жінки на утриманні, що повністю забезпечується чоловіком чи коханцем.
 


  Третя стереотипна модель - це бізнес-леді або жінка-бізнесмен. Уже сама назва певною мірою відбиває ставлення громадської думки до такого явища: або це несправжня жінка (бо слово "бізнесмен" вживається здебільшого у чоловічому роді), або це компетентна людина, яка в цьому випадку перестає бути "справжньою жінкою", тобто тією, що відповідає першій та другій стереотипним моделям. Модель жінки-бізнесмена наділена сильним характером, працелюбністю, розумом, вольовими якостями, але обов'язково - у неї труднощі в сімейному та особистому житті, її діти обділені увагою і потерпають домашніх непорозумінь, і, звичайно, робиться натяк на нещасливе особистне життя. Все це наводить на думку, що жінка і кар'єра - речі несумісні. При цьому інколи жінка лідер подається як нормальне явище, але, втім - як окремий випадок. Наведені стереотипні моделі, що поширені в громадській думці й досить широко пропагуються в засобах масової інформації, не завжди подаються у "чистому вигляді". Вони можуть переплітатися або дивно поєднуватися.
   Соціокультурне середовище формує і змінює ці моделі. Та реальність вимагає створення нових моделей. Розвиток капіталу, закріплення політичних прав та свобод, відкритість суспільства, створення індивіда, розвиток його особистісних рис, об'єктивно зумовлює формування нових стереотипів, які народжуються й розвиваються в умовах труднощів та суперечностей реалій і тих соціокультурних ролей, які виконують жінки і чоловіки в суспільстві. Є усталеною думка про те, що якщо жінка більше здатна бути головним добувачем грошей у сім'ї, то її чоловік повинен займатися домогосподарством. Зараз чоловіки більш толерантно ставляться до думки про те, що чоловік може брати відпустку по догляду за дитиною так само, як і жінка.

 Стереотипність поглядів виявляється також у сприйнятті ролі жінки-матері. Втім, досить природно, що переважна більшість як чоловіків, так і жінок вважають, що жінка повинна мати дітей, аби реалізувати себе. Це є біологічною роллю жінки. Існує щодо цього певна відмінність між думками чоловіків та жінок. Наявність у суспільстві стійких стереотипних норм та традицій підтверджує переважання негативного ставлення до бажання жінки мати дитину поза шлюбом над позитивним ставленням до цього бажання, особливо серед чоловіків. Більш ґрунтовний аналіз свідчить, що зміна цих стереотипів починає проявлятися у населення великих індустріальних міст, та найбільш яскраво - серед молоді. На рівні суспільної свідомості міра важливості для жінки основних людських цінностей приблизно однаково оцінюється чоловіками та жінками. Водночас погляди на важливість у житті жінки окремих складових життєвих цінностей дещо різняться. Порівняно з жінками чоловіки дещо завищують значення для жінки піклуватися про свою зовнішність, цікавого та веселого дозвілля, а такаж високого статусу чоловіка. Поряд з цим чоловіки занижують порівняно з жінками оцінку важливості для жінки її власного успіху в професійній діяльності, необхідності культурного та духовного самовдосконалення, а також прагнення до незалежності від чоловіка. Погляди на роль чоловіка і жінки у суспільстві формуються у процесі соціалізації індивіда. На нього впливають такі соціальні інституції, як школа, сім'я, а також політичні та державні структури, засоби масової інформації та соціальне оточення. Масова свідомість перебуває під впливом образів, що існують або нав'язуються в суспільстві. "З метою впливу на формування гендерних стереотипів замість традиційних уявлень про них в українському суспільстві, а також на усвідомлення рівних прав жінок і чоловіків у різних сферах життя доцільним здається об'єднання зусиль державних структур і громадських організацій, особливо жіночих" . Сучасні літературні "шедеври", кінострічки, реклама та різноманітні засоби масової комунікації, що мають досить великий вплив на формування молодшого покоління, на жаль, широко формують образ жінки-споживачки, жінки-спокусниці, жінки-домогосподарки, дівчини-секретарки, покликанням якої має бути створення умов для повноцінної діяльності чоловіка-підприємця або чоловіка-бізнесмена. Водночас з'являються образи жінок-підприємців, слідчих та інших сильних осіб, які діють не гірше за чоловіків, але поруч з ними завжди є й чоловік, який будь-якої миті приходить на допомогу.
   


Актуальним є формування позитивного ставлення до жінок, які обіймають керівні посади. Не секрет, що в суспільстві побутує стереотипне уявлення, що жінка-керівник - це значно гірше, ніж чоловік на керівній посаді, особливо у змішаних та чоловічих колективах. Тобто, українське суспільство не намагається відмовитися від стереотипного мислення щодо ролі жінок у суспільстві, постійно культивує пасивність і залежність жінок. Цим тенденціям сприяють ЗМІ, які у масовій свідомості створюють образ "слабкої" жінки, хіба що сексуальність якої можна використати у рекламі. Суспільна думка, яка контролюється чоловіками, не підтримує жінок, які мають амбіції і готові на рівних претендувати на участь у вирішенні проблем суспільства на вищих щаблях влади. Цим самим доводиться відсутність реалізації закріплених на юридичному рівні прав про рівність між чоловіком та жінкою. У вирішенні загальних проблем суспільства не використовується інтелектуальний потенціал жінок, як це робиться у розвинутих країнах світу. У вирішенні кадрової політики перемагає не професіоналізм, а політична належність, і, насамперед, це виявляється у призначеннях на посади, які мають вплив на прийняття рішень, виключно чоловіків. Спроби змінити цей досить поширений погляд, зокрема, за допомогою засобів масової інформації та особливо друкованих видань, спрямований передусім на жіночу аудиторію.
   Це формування самооцінки є дуже важливим, але не менш актуальним виявляється необхідність формування свідомості й у чоловіків.
   

Проблема гендерної рівності є актуальною не сама по собі, а в контексті гармонійності професійного та сімейного життя в новому українському суспільстві. Зміна традиційних уявлень і стереотипів має влючати переосмислення традиційних ролей чоловіка та жінки, усвідомлення того, що не існує суто чоловічої чи жіночої особистості. З метою впливу на формування гендерних стереотипів замість традиційних уявлень про них в українському суспільстві, а також на усвідомлення рівних прав жінок у різних сферах життя доцільним здається об'єднання зусиль державних структур і громадських організацій, особливо жіночих.
   Насаджування цих стереотипів досить міцно вкорінено в нашій свідомості. При виборі життєвого шляху молода жінка може хибно вибрати свій життєвий шлях, перебуваючи під впливом одного із стереотипів. В силу того, що кількість бідних у процентному співвідношенні значною мірою перевищує кількість багатих. З іншого боку не всі багаті, прагнуть одружитися з бідними жінками, чи взагалі задовольнити їх потреби. В наш час дослідники положення жінок в сім'ї звертаються і до функціоналістської концепції сім'ї, і до теорії конфлікту: сім'я не застрахована від суперечок та конфліктів, викликаних несправедливим, чи нерівним розподілом обов'язків, матеріальних благ, праці по обслуговуванню членів сім'ї і вихованню дітей.
   


Ми живемо в такому культурному просторі, де проголошується, що чоловіки і жінки не схожі одне на одного, і повинні виконувати різні соціальні ролі. Ми звикли до думки, що чоловіки і жінки - це дві протилежності, поведінка яких в різних соціумах традиційно закріплена. Подібного роду ідеї настільки вкорінені в нашу свідомість, що вважаються істинними, що перешкоджає будь яким змінам. Тому, головний шлях до ліквідації гендерної нерівності - це революція в розумах людей, звільнення свідомості населення від патріархального типу поведінки.
  






 Гендерна соціальна нерівність не завжди усвідомлюється індивідом, але як усякий вид нерівності, а значить, - і порушення принципу соціальної справедливості, його присутність у будь-яких сферах життя впливає негативно на індивідуальне соціальне самопочуття, на загальну задоволеність життям.
   Варто зазначити, що гендерні стереотипи прийняті всіма членами суспільства, тому що, не дивлячись на те, що на рівні свідомості ми від них відмовляємося, - все одно діємо у відповідності з ними, спостерігаючи ту ж саму картину в повсякденному житті, де жінкам і чоловікам відведені нерівні ролі та статус. Через засоби масової свідомості гендерні стереотипи проникають в наші думки та судження, що призводить до того, що жінки і чоловіки починають володіти стереотипними рисами. Оскільки в суспільстві (а отже і в суспільній свідомості) ще не сформований культ "істинної фемінної особистості", який би сприймався як цінність. Доки будуть існувати нав'язані (жінці та чоловікові) суспільством ролі та поведінкові стереотипи, доти існуватиме проблема трагічного неспівпадання інтересів особистості. "Незважаючи на проголошення демократичного шляху розвитку країни, на практиці відрождується і вільно виявляється як у висловлюваннях окремих людей, так і в текстах засобів масової інформації різного роду патріархатна міфологія, що бачить жінку тільки в родині, а чоловіка як заробітчанина" . Тому, реформація, в першу чергу, повинна відбутися на рівні суспільної свідомості, після чого можливе втілення практики в життя. Проблема невизнання гендерної нерівності серед жінок і чоловіків в суспільстві є досить актуальною в наш час, оскільки без цього неможливе вирішення практичних проблем, в тому числі проблем укріплення сім'ї, покращення демографічної ситуації, збереження здоров'я всієї нації. Суть проблеми полягає не в тому, щоб надати однакових прав особам різної статі, а насамперед в тому, аби створити такі умови суспільного життя, щоб жінка і чоловік були спроможні реалізувати себе повноцінно як у громадському, професійному, так і особистому житті. Рівність прав таким чином передбачає рівність можливостей біологічної, психологічної, особистісної, соціальної актуалізації сутнісних сил жінки і чоловіка.